Вхід

Флоренція – місто квіткове й загадкове

DSC_6819 [HDTV (720)]

Флоренція.. столиця Відродження.. місто квітів, художників, високого мистецтва.. місто Лоренцо Медічі.. Тут, у садах Медіцейських, виросли генії Мікеланджело та Леонардо.  Кажуть, що три чверті всіх шедеврів світової мистецької спадщини знаходиться в Італії. З них 20% – у Флоренції.

У Флоренції мені випало бувати вже двічі – обидва рази вдалося дуже багато побачити. Санта-Кроче, Санта Марія-дель-Фьоре, Капела Принців, палаццо Пітті – музей і сади..

Фото в Палаццо Пітті – 19.08.2006 року, ще старий плівковий фотоапарат:

Леся_ск1

Звісно, в церкви також заходили й оглядали. Данте, що стоїть біля Санта-Кроче, місцеві називають «Данте, що стрибає через калюжу». А він і справді дивиться з висоти постаменту униз так, ніби має перестрибнути.. через калюжу нерозуміння, невизнання.. та він і перестрибнув – через століття просто у вічність..

DSC00053

Під час першого візиту до міста квітів у 2006-му (тур від фірми «Артекс») ми побували, здавалося, всюди – у кожній церкві всередині. В Санта-Кроче, де поховані Галілео Галілей, Мікеланджело, Макіавеллі, Данте (кажуть, що кенотаф – порожня гробниця), Огінський, Россіні – трапилася така пригода. Потягло мене до Мікеланджело! Ну, хоч плач! І подалася пані до гробниці, біля якої плачуть три музи.. Переступила через червоненьку стрічку – бо не вільно! – і приклалася рученьками до мармуру.. Щось собі там із генієм бурмочу – «Мікеле Ангело, як же ти усе те потрафив спорудити, як тобі вдалося, трудяго ти невтомний?» Чую, хтось кричить собі, так воно ж італійською, я не панімаю.. Але ж ні, то таки до мене – волає карабіньєр, що не вільно, пані, злазьте звідтам, не зачіпайте лапами! Грізно так волає.. І тут наша гід підходить і починає італійською пояснювати, вказуючи на мене – мовляв, синьйора – поето – і покрутила пальчиком біля голівки – не всі у них вдома, у тих поетів, простіть сироту.. Карабіньєр перестав волати, переступив через стрічечку, подав синьйорі поето руку й обережненько перевів через огорожу, аби не впала й не поруйнувала якої старожитности..  З повагою так – бо ж поето..

Леся_ск2

Та це відвідування Флоренції виявилося суцільним розчаруванням. Все поспіхом, все похапцем, все бігом. До Дуомо підійшли рівно о тій годині, коли церква зачинялася.

Власне, це була якась особлива характеристика цього туру, спланованого так, що в кожному місті все зачинялося, щойно ми туди прибували. Ну що ж, дякуємо Акорду! Гарно продуманий тур, нічого не скажеш.. Тільки назва одна – побували у Флоренції, можете поставити галочку на карті – тут був Вася.

Не вірю, що гід не знав часу роботи, міг би спланувати екскурсію інакше, але..  Мали те, що мали – зовнішній огляд.

За півтори години обійшли Флоренцію, побачили, почули..

DSC_6595 [HDTV (720)]

Величний Дуомо – що за чудо ті флорентійські храми, що за диво! Шедевр із білого, зеленого та рожевого мармуру..

DSC_6628 [HDTV (720)]

Камери клацали щомиті, та хіба ж ухопиш ту неймовірну красу, цю надзвичайну велич! Так, хіба краплиночку, щоб потім згадувати..

DSC00064

Трохи спогадів про попередні тури.. У 2012-му потрапили саме у час закінчення сліжби в Дуомо. Бачу – виходять якісь люди в костюмах старих часів – з прапорами.. Хто такі? Виявилося, це мер прийшов на месу, а йому належить супровід в отаких нарядах!

DSC00071

DSC00070

Ну, а на те ми туристи, щоб пофографуватися!

DSC00094

 

Будинок Данте.. Насправді ніхто не знає до пуття, де народився, де саме жив, але десь тут ходив, десь тут зустрів свою Беатріче, тут, у цій церкві..

DSCN4397 [HDTV (720)]

DSC00058

Минулого разу ми заходили. Трішки посиділи, відчули дух епохи – крихітні церкви його зберігають..

DSC00060

На картині – зустріч Данте і Беатріче.

DSC00061

Могильна плита Беатріче.

Цього разу оглянули зовні – і що б ви думали? На гачку для ліхтаря висить колорадська стрічка!

DSCN4392 [HDTV (720)]

Якісь руссо турісто забули про обліко моралє і причепили се сміття, та ще й високо – не знімеш.. Ну, нехай пишаються – мають чим.

Палаццо Веккіо.. Давид Мікеланджело – копія, оригінал поставити побоялися – немудрих у світі аж задосить..

DSCN4412 [HDTV (720)]

DSCN4416 [HDTV (720)]

Десь тут, на площі, яка колись була ринковою, Лоренцо Медічі помітив хлопчика, що ліпив з глини фігурки – дуже подібні до живих.. Помітив та оселив у своїй школі – садах Медіцейських. А якби не помітив – не було б у нас Мікеланджело, так би й ліпив він свої фігурки на базарі.

Тут, на цій площі, виголошував свої промови Савонарола.. Тут був спалений.. І чомусь мені не шкода.. Шкода, що на тому місці тепер взірець єднання двох культур – старовинної та сучасної.. Чомусь сучасна культура – у вигляді здоровенної черепахи з вершником. Ну, не знаю, наздожене черепаха Давида чи ні.. Я б цього потворища навпроти Палаццо Веккіо не ліпила.. Але ми з Тарасом  – відомі консерватори, не слухайте нас.

DSCN4501 [HDTV (720)]

Спершу гід здався нам цікавим, тому погодилися на ще одну екскурсію у його виконанні.. ой, даремно, ой, даремно.. Перша половина – оглядова екскурсія – проходила в нормальному темпі – відносно повільно – мали час оглянути, почути, розібратися у тому, що побачили й почули. Щоправда, часу на фото не було зовсім. Зате друга частина екскурсії – платна – була спеціально для спортсменів, що підписувалися на гонку з перешкодами.

DSC_6719 [HDTV (720)]

Пробіглися галопом через Понте-Веккіо, постояли хвилин 5 біля Палаццо Пітті, звісно, всередину не заходили, бо зачинено,

DSCN4450 [HDTV (720)]

потім погнали, немов марафонці, на гору..

 

DSC_6775 [HDTV (720)]

коли побачили крутий підйом, одразу сказали – дякуємо, ми вже якось тут зачекаємо. Але гід віджартувався – назад підемо іншим шляхом, і ми, щоб не загубитися, погнали за ним. Що бачили? Та нічого. Отут би посидіти, відпочити, помилуватися квітами.. та де там! Марафон! Цигель-цигель-ай-лю-лю!

DSC_6783 [HDTV (720)]

Бачили п’яти гіда, серце вистрибувало, а вже що там було з Тарасом, боюся уявити.. Багато років тому він переніс важкий перелом ноги – ледь її докупи поскладали, тому зайвих навантажень йому категорично не можна, а тут жінка по турах тягає.. Про свою пару літ тому поламану ніженьку я вже мовчу..  Ну, не підписувалися ми на гонки з перешкодами у темпі марафонців! Але нічого, мовчав, терпів, біг..

DSCN4482 [HDTV (720)]

Опинилися на горі, на оглядовому майданчику.. Ненавиджу всі ці варіанти – місто з висоти пташиного польоту.. Люблю оглядати місто зсередини, не ворона я їм і не сорока!

DSC_6797 [HDTV (720)]

З гори ми спускалися, звісно, тим самим шляхом.. Якби присіли на лавчині й помилувалися природою і старовинними стінами, дістали б хоч якоїсь насолоди.. На гіда маю важку образу – відпускати жартики людям, удвічі від тебе старшим, які заплатили тобі гроші за цю безглузду біганину, – свинство.  Звісно, коли тобі 25, ти біжиш і уявити собі не можеш, що хтось від біганини отримує значно менше задоволення. До речі, в групі більшість туристів були саме нашого з Тарасом віку, один з них був інвалідом, дуже накульгував, але намагався не відстати від групи. Чого йому це коштувало – лише здогадуюся..

DSCN4487 [HDTV (720)]

Після екскурсії по Флоренції у мене виникла жорстока, але справедлива пропозиція до організаторів турів – брати гідами лише інвалідів. Можна на візках, але краще – з переламаною хоч би один раз ногою. Тоді гід розумітиме різницю між марафонською дистанцією та екскурсією. Я розумію, що час – гроші. Хлопака заробляє.. Непогані заробітки – по 18 євро з людини за півтори години – якщо група 20-30 людей. Особливо, якщо працюєш без ліцензії і не сплачуєш податків..

Перечитую і думаю – та чого ж я така зла? А тому, що саме такі враження залишили після себе ці так звані гіди.. А це їхня робота – залишати враження про місто і про себе. Я думала, що Флоренцію нічим не зіпсуєш. Виявилося – можна. Гідом, гідом зіпсуєш все, навіть те, чого не можна зіпсувати. Коротше, обліт Флоренції за три години скінчився, побачили обмаль, навіть магнітика не купили, поїхали далі..

Чим поїхали? А поїздом. Бо чомусь до Флоренції туристичні автобуси перестали пускати.. Чи то Акорд так гроші економить? Зате витрачається ДУЖЕ дорогий у турі час.

DSCN4338 [HDTV (720)]

DSC_6825 [HDTV (720)]

Але не хвилюйтеся, далі буде Рим, далі все буде інакше..

4223загальна кількість відвідувань,1відвідувань сьогодні

4 Коментарі
  • Тетяна
    Опубліковано 20:14h, 07 Червень Відповіcти

    Як я Вас розумію, пані Лесю – як в позитивних емоціях, так і в негативних! Місяць тому теж повернулися з туру /організатор той самий/, який о назвала “Галопом 7000 км. по Європах за 10 днів”. Також заїзджали до Флоренції, яка вразила нас надзвичайно! Але відмовилися від послуг гіда, просто собі гуляли, куди душа поведе, їли найсмачніше морозиво, обідали канапками та Чінзано, яке прикупили в місцевому супермаркеті – просто на сходах, напроти старого моста… І також бачили той колорадський слід, хотіла навіть його зірвати, але ж не дістанеш, – високо вони гадять) Щиро дякую за розповідь!

    • Леся Романчук
      Опубліковано 22:30h, 07 Червень Відповіcти

      Дуже приємно, що поділилися враженнями, пані Тетяно! Флоренція – вона і є Флоренція, її нічим не зіпсуєш.. Але потрібен час для огляду міста, а його якраз і немає.. Бачили ту стрічку? І як воно туди дістало, те колорадське .. нехороше слово.. Знайшло місце..
      А тури галопом – то нічого доброго ні для туристів, ні для організаторів. Проте позитивного все-таки більше. Особливо у Римі – там у нас був індивідуальний тур з чудовим гідом – почитайте пост “Рим”, щойно виставила.

  • Тетяна
    Опубліковано 11:09h, 08 Червень Відповіcти

    То вірно, пані Лесю, що позитивного більше!!! Для початку ми собі вікдкрили локації, а надалі будемо знати, куди їхати повторно, а яке місце не вартує уваги. Так, я тепер точно знаю, що до Берліна не поїду в жодному разі. А от Париж, Ніцца, Флоренція, Венеція, Рим, Відень потребують додаткового часу і окремих візитів. Будемо сподіватися, що наші подорожі відбудуться, чого і Вам бажаю!

Post A Reply to Тетяна Cancel Reply