Вхід

Голос із підпілля

Залужний2

Залужний2Наша пісня гарна й нова, розпочнімо знову про своє, про нове життя українців на Фейсбуці.

Сей шанований ресурс, виглядає, проданий лаптеногим сусідам нашим з горя й біди географією даним, і війна увійшла в нову фазу.

Втім, маю запасний аеродром – мій сайт, де коло спілкування обираю сама – коментарі проходять модерацію, хто хоче нахамити чи наспамити – іде у далекі гори у вечірнюю годину.

Звісно, мій тихий сайтик – це голос того, хто волає як не з пустелі, то з гори на поля й доли, але й цей голос чують.

Фейсбук знищив (не забанив, бо з бану виходять, а саме знищив без права поновлення) сторінку Тараса, сьогодні те саме почалося з моєю.

З почуттям непозбувної бентеги читала милі коментарі моїх добрих друзів: “Не здавайтеся! Заводьте нову сторінку!” Ви, милі мої котики, зайчики та їжачки якось не дуже добре собі мені уявляєте. Тема “здавайтеся” не моя від слова зовсім. Але на ФБ вас ніхто не питає – хочете ви цього чи ні. Сторінку замкнули, вимкнули – і її немає. Знищили допис, бо він не відповідає стандартам якоїсь, боюся вживати лайливих слів, спільноти.

Мій сайт – моя спільнота, мої правила. Тому поновлюю допис “Як правильно читати інтерв’ю генерала Залужного”, хай буде тут, бо фейсбучні сторінки таке ж небезпечне місце, як аеродром у Чорнобаївці.

Ця картинка була розцінена ФБ як заклик до суїциду.. Маю надію, що модератори фб теж ходять іноді до стоматолога, але нехай не занедбують свою ротову порожнину аж настільки, щоб доводилося видаляти гнилі зуби.

Залужний й

Наснився мені цієї ночі п.Валерій і пояснив, як правильно читати його інтерв’ю.

1. Кожне твоє слово читають не тільки друзі, а й вороги, тому давай їм поживу для фантазії.

2. Свою силу знаєш тільки ти сам, а ворогові її знати не треба.. друзям також.. не всім.. Тому послання до вови бункерного: важко нам, влучати можемо тільки на 84 км, іншої зброї не маємо, ти вже там скажи своїм, щоб не курили.. бо то не ми..

Те саме до своїх: хлопці, якщо ми у лютому їх зупинили майже голими руками, то зараз і поготів. Києв їм.. а дзуськи! Те саме до партнерів: Та ми їх, звісно, розіб’ємо, при всій повазі, але ж зброї дайте! Дайте мені 300 танків, і я переверну світ! Ну, про F-15, звісно, мовчу, але ж ви самі знаєте, що робити.

3. Про наступ на Київ. пу, це буде правильний крок, на твоєму місці я б так і зробив.

Для своїх: ну-ну, ходи сюди.. можеш з бульболяндії наступати, там все готове для зустрічі – короваї печуть, рушники вишивають.. червоне – ваша кров, а чорне – ваші душі.

Для партнерів: гей, гайз, вам згори все видно, зброї дайте! Більше! Ще більше! Я знаю, що можу перемогти, але ж потрібні танки, гаубиці, про F-15, звісно, мовчу..

4. Про терміни наступу. Абсолютно конкретні дані: Може, у лютому.. або у березні.. ну, може бути й у січні.. але вже після свят.. а якби пу утопився в ополонці на Водохреща, було б взагалі супер.. я не підказую, то я так, Лесі наснився..

5. Про напрями вирішального удару – ще конкретніше: звісно, на півночі.. білорусь – можливо.. але точніше – на Сході.. може, під Києвом, але не виключено, що на південному напрямі.. У мене лінія фронту 1500 км, де схочу, там і наступатиму, так я всім і розповів, ага.. Я вам Херсоном як голову морочив? Забули?

6. Про енергетику. Якщо діти і дружини солдатів замерзають, то як вони воюватимуть? (вова бункерний потирає лапки – переговори, переговори!) Та курва ж твоя невідома мати, вова, як воюватимуть? Та як звірі!

7. Мені потрібен мільйон снарядів! І добре б, аби стріляли на мільйон метрів.. Кажете, Європі не буде на що жити? Ой, отак зразу.. Нічого, українців тепер там багато, підтримають.

8. “Я знаю, що можу перемогти цього ворога. Але мені потрібні ресурси. Мені потрібно 300 танків, 600-700 бмп , 500 гаубиць.” про F-15, звісно, мовчу..

І взагалі, читайте китайців: якщо ти сильний, намагайся видатися ворогові слабким! Операція вже відбувається. Просто ви її ще не бачите. Стоматолог за роботою.

 

29506загальна кількість відвідувань,32відвідувань сьогодні

1Коментар
  • Анна Клецор
    Опубліковано 08:57h, 19 Грудень Відповіcти

    Вітаю, пані Лесю!
    Хай там що, а нам своє робити: жити, боротися і перемогти. Так було, так є і так буде завжди. Добро не переможне, як і наша воля до Перемоги.