Якщо шановне панство думає, що через всі ті книжкові форуми, мандрівки, презентації, виступи мій Тарас ходить голодний, то панство прикро й глибоко милиться! Той, хто хоч на хвилю так подумав, зазнає кари – миттєвої і жорстокої, бо що нині мав на вечерю Тарас я покажу, а спробувати не дам! Нехай вам ваша жінки таке зробить.. якщо ви її файно попросите..
А вам, дівчатуні, я то всьо докладно опишу.. щоби ваші Тараси також спробували.
Той смаколик є для тих, хто любить пісне тісто із сухої пательні.
То їдзеня називається хичін, і прийшло до нас із Кавказу. Колись моя мамця ще за совєтів відпочивала десь у П’ятигорську, там того засмакувала і мене навчила.
Тісто робимо на кефірі – просте і звикле:
- 3 склянки борошна
- 1 склянка кефіру
- 1/2 склянки води
- 1/2 чайної ложки солі
- 1/2 чайної ложки соди
Без усяких хитрощів замішуємо тісто. Потім трішки хитруємо – ставимо його до холодильника на півгодини. За той час переглядаємо, шо нового коліжанки понаписували у Фейсбуці.
Ще можемо наварити бараболь, якщо хочемо, щоби начинка до хичіну була бараболяна. Як нє – то нє, обійдеться коханий сиром, то так само фест смачне.
Начинка буває двох видів – яку видів і яку не видів. Бо начинки однаково ніхто не видит. То залежит від того, шо пані має вдома – бараболяне пюре чи трохи сиру – голандського. З російським то їдзеня з недавніх пір перестало смакувати, як, прецінь, і все інше.. І до пюре, і до натертого сиру даємо трохи зелені і не забуваємо присолити – вся наука.
Ото поки ми з вами побалакали, наше тісто полежало і набуло неповторних пластичних властивостей – качайте його тепер як хочете, ніц му не буде.
Тепер робимо паланички – без пафосу, нормально, звикло, руцями, накладаємо всередину начинку і заліплюємо.
А далі може бути хичін двох видів – який видів і який не видів. Тобто – круглий або напівкруглий, як великий вареник.
Якщо хочемо круглий, то розкачуємо накругло і на тонко.
Якщо вареником – також розкачуємо.
Розігріваємо пательню. Не лиємо на ню ніц – ані смальцю, ні олії, ні масла. То всьо нині дороге, а ми будемо економити. Тому беремо наш хичін і геп його на розігріту суху сковороду! І най си поволі пече.. Перевертаємо..
Знімаємо..
В цей момент прошу пильнувати, щоби неподалік не було чоловіка. Бо ще не встигнете всмажити другого, як перший безслідно зникне – бо він є з тих двох видів, який ніхто не видів. От був хичін – і нема хичіна..
Отож, були у нас нині на вечерю хичіни.. і нема їх..
4287загальна кількість відвідувань,1відвідувань сьогодні
Діана
Опубліковано 01:42h, 24 ВересеньІ я , пані Лесю. такеньке полюбляю робити. Люблю круглі. Розкачую тоненько. Додаю в картопельку сирок і часничок. багато окропу. Смачні! Можна їсти з борщиком-супчиком, пожна просто з помідоркою. Наші смаки однакові. Я вас люблю ! )
Також Леся, але з Волині
Опубліковано 21:23h, 24 ВересеньОто я хочу цій гарній панянці Лесі велике дякую сказати! Файна газдиня! Чоловік її вельми любить, якщо вона так гарно за ним доглядає! Най вам щастя та здоровля прибуде!
Галина
Опубліковано 21:48h, 26 БерезеньЯ й не знала, що то си хичін називає. В нас дома кажуть печені пироги, Змалку пам’ятаю бабця їх робила, потім мама, а тепер я. Мій син Тарас дуууууже їх любить, І невістці смакує! Правда в нас заведено на пательню таки дати трішки олії, а начинка – то бараболька вим’ята з молочним сиром. А потім гарячими, макаючи в сметанку, ням,ням,ням! Треба в неділю зробити ! А може скоріше?! Дякую, пані Лесю!
Леся Романчук
Опубліковано 08:31h, 27 БерезеньМожна по-різному називати, аби смакувало!