Вхід

Казка про Діамант

602926_478071758918907_1620879591_n

Перлина і Діамант… Діамант і Перлина…
Їхнє кохання стало легендарним.
Діамант знову запросили прикрасити Велику імператорську корону. Знайшли у ній гідне місце і для Перлини. З того дня Держава стала непереможною, бо не можна перемогти країну, що стоїть на цінностях добра – силі й незламності Діаманта, помноженій на віру й відданість Перлини.
Любов і Вірність – хто проти них?
Та чорні сили не дрімали.
Сусідня Країна Чорного Топаза давно мріяла загарбати Державу Діаманта.
«Це неможливо, царю! Діамант – найміцніший камінь у світі, його неможливо розбити зовні!»
- Зате можливо розколоти зсередини! – хижо посміхнувся напівдорогоцінний Топаз…
І от уже Імператор приймає коштовні дарунки – розсип чорних перлів.
- Які гарні! Невеликі, але непогані! Вмонтуйте їх у мою корону!
Важко зітхаючи, Головний Ювелір заходився прилаштовувати штучні чорні перли навколо Діаманта.
І першої ж ночі почалося:
- Діаманте, поглянь на мене! – аж вистрибувала з оправи Перша чорна перлина. – Помилуйся моєю красою, пошли мені свій промінь, я стану ще прекраснішою!
Та Діамант не зважав – він бачив лише свою вірну дружину, єдину Любов свого життя, його не цікавили дрібні нові знайомі.
- Як минув твій день, серце моє? – протирала його грані до сліпучого блиску Перлина. – Тобі довелося тяжко працювати, на тобі тримається у цій державі все – і Сила, і Слава її, і Честь, і Могутність, ти стомився, відпочинь…
І тихо світилася, зігріваючи коханого теплим домашнім сяйвом затишку.
Здалеку їй підморгували старі знайомі – Смарагд, Сапфір, посміхався, не полишаючи давніх мрій, Рубін, та Перлина мала гіркий досвід… Ні, для неї існує лише один-єдиний – її чоловік, її вірне кохання, опора, надія, віра, її безсмертя у любові.
Та чорні перли не вгавали.
- Навіщо тобі ця стара поблякла задавака? За кого вона себе має? Хіба вона тобі досі не набридла? Поглянь на мене, я – юна, щойно створена спеціально для тебе, як сяють мої груди, хіба я не зваблива? – шепотіла всю ніч Друга чорна перлина.
І Діамант уперше звернув свій погляд в інший бік…
- Замовкни негайно, теж мені, юна! – заволала Третя чорна перлина. – Та я молодша за тебе аж на три дні! Я справді бездоганна! Тільки я варта милувати собою око нашого найкращого, найбільшого, най… най… най…
Бідолашна чорна дрібнота, вона не знала більше слів, не встигла навчитися у школі Чорного Топаза.
Проте ці слова, а надто чорне сяйво, а ще – краса та юність молодих чорнявок зародили в серці Діаманта сумнів… А сумнів породив тріщину…
Марно намагалася Перлина зарадити лихові – Діамант посмутнів, збайдужів, утратив своє іскристе сяйво.
- Що тобі, любий, чим допомогти?
Не відповідав, зачинивши для неї душу в сумнівах. Боровся зі спокусою, намагався долати її в своєму серці, але…
- Не слухай цих недолугих дуреп! – розпочала наступ Четверта чорна перлина. – Вони не варті твоєї уваги. Зате я… О, ти не знаєш, які скарби зваби ховаю я у своїх глибинах… Довідайся… Приходь – і поринеш у блаженство…
- Але ж я… Але ж у мене є… – пробував іще подолати спокусу Діамант, та пізно, його земне єство перемогло.
- Ходи до мене! Лише зі мною ти пізнаєш рай! – заволала Третя чорна перлина.
- Та хіба вони знають, що таке справжнє шаленство? – заспівали хором інші чорні перлини. – До нас, ходи до нас!
Не витримало серце Діаманта, розкололося…
Камінь, який неможливо знищити зовні, легко зазнає руйнування, як тріщина пролягає через осердя.
Вранці вжахнувся Імператор. Діамант його корони розпався на безліч маленьких камінців, що вже не становили цінності. Маленькі чорні зайди розтягнули ці шматочки кожна собі, а Перлина, велика і справжня, ридала над цим діамантовим попелищем, стікаючи перламутровими сльозами…
Та не лише тут чигала біда. На кордонах Держави стояло військо Чорного Топаза, готове до нападу, стояло, виблискуючи круглими чорними шоломами, немов чорних перлів довкола насипано, стояло, оточивши Державу чорними щитами.
- Здавайтеся, ми перемогли! – реготав Чорний Топаз.
- Що робити? – викликав Головного Ювеліра Імператор.
- Ми безсилі. Нашу основу, наш безцінний Діамант зруйновано, а все трималося на ньому, на його Вірі, Силі та Вірності. Зрада все знищила.
- І що тепер? – вхопився за голову Імператор. – Наша Держава загине?
- Зрада знищує все.
- Зате кохання все відновлює, – обізвалася Перлина. – Погляньте…
І Головний Ювелір завмер у подиві.
Там, де падали гіркі сльози Перлини, діамантовий пил збирався у камінь.
- Перлинко, як ти це робиш?
- Це не я, це – сила Любові. Любов сильніша за зраду, сильніша за смерть, сильніша за всі чорні сили, що руйнують. Жіноча сльоза – життєдайна. Ким я була без нього, мого Діаманта? Звичайною, зарозумілою, самозакоханою. Жила для власного задоволення. Він подарував мені себе, свою силу, свою любов і вірність. Тепер я тільки повертаю йому – його, його самого, розчиненого у мені.
- Але ж він зрадив тебе, Перлино, він зрадив тебе, велику і справжню, задля цих дрібних чорнявок! Хіба можна це простити? – вигукнув Рубін.
- Цими сльозами ти знищуєш себе, свою красу! Поглянь, тебе стає все менше й менше! – поспівчував Бурштин.
- Не журіться мною, друзі, – посміхнулася крізь сльози Перлинка. – Що значить моє життя, якщо йдеться про Коханого? На його силі тримається міць нашої країни.
А сльози падали і падали, відновлюючи, відживлюючи.
І от уже він знову цілий, блискучий, бездоганний, його грані чіткі та сліпучо-іскристі.
- Це неможливо… Він знову такий, як раніше! – прошепотів Ювелір, не ймучи віри. – Навіть… навіть більший…
- Бо нас тепер у ньому двоє… – прошепотіла Перлинка і впала останньою сльозою у серце коханого.
Перлина виплакала себе діамантовими сльозами. Розчинилася. Зникла.
І поєдналася із коханим тепер уже справді навіки.
Завмер у подиві Імператор. Його корона знову сяяла, але потужнішим, могутнішим блиском.
І враз із серця діаманта вдарили два промені навхрест:
- Цим переможеш!
Цим переможемо – Любов’ю і Вірою!
І вірністю.
- Володарю, військо Чорного Топаза відступає!
З корони посипалися чорні перлинки і закотилися далеко й глибоко. З кордонів посипалося вороже військо у чорних шоломах.
Бо неможливо перемогти країну, де сила чоловіка множиться на кохання і вірність жінки.
Бо вічна любов Діаманта. Бо вічна сила прощення і вірності Перлини.
Цим переможемо!

2994загальна кількість відвідувань,2відвідувань сьогодні

2 Коментарі