Осінні клени Зборова

Світлої жовтневої днини завітали до Зборова, міста, де народився мій Тарас..

Директор музею “Зборівська битва” Богдан Макогін запросив на творчий вечір. Не так часто декорацією виступу є діарама Зборівської битви і знамена козацьких полків.. нечасто тебе слухає Іван Богун, нехай навіть у вигляді бюста..

Богдан Макогін організував вечір напрочуд відповідально – від освітлення до мікрофонів і до відеоряду, яким супроводжував наші з Тарасом виступи.

Фото- і відеозйомка також справа його небайдужих рук.

Тож запрошуємо на наш творчий вечір..

Розпочали моєю дуже давньою піснею “Вертаюся на батьківський поріг”, бо Зборів – справді батьківський поріг родини Коковських. Тут керував церковним хором дід, батько Тарасової матері Богдани Лука Конопа, звідси пішов до Берези Картузької, а потім скінчив свій шлях у Тернопільській в’язниці, де був розстріляний 26 червня 1941 року. Тут народилися Тарасові мама і тато, тут познайомилися, побралися, цією землею зробив свої перші кроки Тарас. Про це – його вірші.