
Світлої жовтневої днини завітали до Зборова, міста, де народився мій Тарас..
Директор музею “Зборівська битва” Богдан Макогін запросив на творчий вечір. Не так часто декорацією виступу є діарама Зборівської битви і знамена козацьких полків.. нечасто тебе слухає Іван Богун, нехай навіть у вигляді бюста..
Богдан Макогін організував вечір напрочуд відповідально – від освітлення до мікрофонів і до відеоряду, яким супроводжував наші з Тарасом виступи.
Фото- і відеозйомка також справа його небайдужих рук.
Тож запрошуємо на наш творчий вечір..
Розпочали моєю дуже давньою піснею “Вертаюся на батьківський поріг”, бо Зборів – справді батьківський поріг родини Коковських. Тут керував церковним хором дід, батько Тарасової матері Богдани Лука Конопа, звідси пішов до Берези Картузької, а потім скінчив свій шлях у Тернопільській в’язниці, де був розстріляний 26 червня 1941 року. Тут народилися Тарасові мама і тато, тут познайомилися, побралися, цією землею зробив свої перші кроки Тарас. Про це – його вірші.
Тарас Коковський “Я вдячний, Господи, тобі”
І я щось читала, розповідала про нові книги.
Коли збирається таке товариство, хочеться менше говорити, а більше співати. Переспівали всі свої улюблені пісні.
Послухати можна тут:
Танго “Не розтуляй долонь” на слова Юрія Лазірка
Завершили вечір улюбленою “Надія є”.
Потім – автографи, розмови..
Фото на згадку..
5837загальна кількість відвідувань,1відвідувань сьогодні
Тарас Коковський
Опубліковано 08:54h, 23 ЖовтеньВечір під козацькими стягами, на славній зборівській землі, багатій непересічними постатями залишив незабутні враження! Дякуємо зборівчанам, дорогій родині!