Вхід

Замок у Золочеві

DSC_0937 [HDTV (720)]

Замок у Золочеві – золота пам’ятка Золотої Підкови

 

Наші подорожі тривають.

Цей спекотний липневий день привів нас до Золочева. З Тернополя в’їжджаємо вулицею Тернопільською. Праворуч здіймаються вали величезного замкового комплексу.

В’їздова вежа поки що не вражає красою – ще потрібна реставрація, але на все свій час – скільки століть цій споруді!

DSC_0711 [HDTV (720)]

Зате всередині око тішить лад і гармонія минулого й сучасного – Великий палац, Китайський палац, просторе доглянуте подвір’я, а довкола – потужні оборонні вали з бастіонами. А ці рови довкола колись були заповнені водою, що робило замок неприступним, перетворюючи його на фортецю.

Цей міст колись підіймався..

Золочівський замок збудовано у першій половині 17-го століття за проектом невідомого італійського архітектора на кошти Якуба Собєського. Будувалася споруда як оборонна фортеця – тому довкруж бастіони, равеліни, рови з водою, на бастіонах гармати..

DSC_0769 [HDTV (720)]

Та які чудові місця можна оглянути довкола, якщо дивитися не через приціл рушниці! Краса..

Щоправда, не для замилування у красі довколишніх земель будували ці укріплення, а з метою оборони.

DSC_0765 [HDTV (720)]

В ті часи фортифікаційна наука вимагала нових рішень супроти артилерії, що стала потужнішою і розбивала кам’яні стіни, хоч би якими товстими вони були. Тому Золочівський замок зовні майже не видно – він оточений мало привабливими земляними валами, що згори нагадують компас – на чотири сторони світу спрямовуються бастіони та равеліни – кам’яні стіни, укріплені земляним насипом, які не могли пробити снаряди тих часів. Думаю, і нинішніх також.. Укріплення звели за найсучаснішою тоді голландською системою.

Не заглиблюватимуся у термінологію – що є бастіон (п’ятибічне довготривале зміцнення, зводили на кутах кріпосної огорожі. Являє собою люнет з двома фасами (передніми сторонами), двома фланками (бічними сторонами) і відкритою горжею – тильною стороною), що є равелін (фортифікаційна споруда трикутної форми, яке розташовувалося перед куртиною попереду кріпосного рову в проміжку між бастіонами, що служить для перехресного обстрілу підступів до кріпосного обводу, підтримки своїм вогнем сусідніх бастіонів. Стіни равеліну, як правило, були на метр-півтора нижче стін центральної фортеці, щоб у разі захоплення равеліну полегшити його обстріл), що є куртина (ділянка стіни, що сполучає два бастіони та утворює бастіонний фронт). Це нині не так важливо. Маю надію, татари більше не підуть на нас війною. А над бастіонами увись підіймаються сторожові вежі. Краєвиди звідти – просто запаморочливі.

DSC_0937 [HDTV (720)]

Турки й татари не раз намагалися захопити фортецю. І у 1672 році турецька армія під проводом паші Капудана після шестиденної облоги все ж здобула і зруйнувала цитадель. Тогочасний власник замку Ян Собєський (який у 1674 році став королем Яном ІІІ, майбутнім переможцем турків під Віднем та автором “Вічного миру” з Росією), використовуючи дармову силу полонених турків і татар, за кілька років відбудував фортецю, зробивши її ще потужнішою. І вже 1675 року замок, що вже мав статус королівського, відбив напад татарської армії Аджі-Гірея.

З того часу фортеця пережила чимало важких літ.. До 1737 року замок належав родині Собєських. Після смерті принца Якова він на короткий час потрапив у власність до Сандомирського воєводи Тарли, від якого перейшов до відомого роду Радзивіллів.

Зважаючи на втрату замком фортифікаційного значення, Радзивілли не дуже переймались підтриманням його споруд в належному стані. Замок занепадав та руйнувався.

1772 року в Золочів прийшла нова влада – австрійці. Вони наклали лапу на інвентар замку, але зовсім не потурбувались про відбудову цитаделі.

У 1801 році граф Лукаш Комарницький, який став новим власником замку, здійснив реставрацію замкових споруд. Тридцять років Комарницькі володіли Золочівським замком, але в 1834 році вони продали його австрійському уряду. Австрійці спочатку перетворили замок на військові казарми, потім – на лікарню. В 1872 році фортеця стала державною в’язницею.

У 1939-му радянська влада отримала отримала у спадок… в’язницю. Зловісне місце – Львівська тюрма №3… НКВС відразу наповнив тюрму в’язнями, більшість з яких опинилась тут за політичні переконання. Тут була справжня катівня.

DSC_0789 [HDTV (720)] DSC_0790 [HDTV (720)] DSC_0788 [HDTV (720)]

26 червня 1941 року – чорний день для України. Того дня за наказом Сталіна – Берії у тюрмах Західної України закатовано понад 24 тисячі в’язнів.

4-5 липня німецькі бомбування вигнали із Золочева більшовиків, а 6 липня у місто ввійшли німці. З пропагандистською метою вони публічно відкрили тюрму.

Ось як згадує відкриття в’язниці один з очевидців: “Пiд замком-в’язницею зiбралося багато людей. Я побачив довгi ряди розкладених трупiв, добутих з ями пiд муром. Запах гниючого тiла звалював з нiг, але люди, закриваючи обличчя хустинками, все ходили у пошуках рiдних.  Трупи чоловіків були у брудній подертiй бiлизнi або напiвголi, неголенi. Багато мали повикручуванi та поламанi руки й ноги, зi слiдами тортур, з повириваними нiгтями, пошкодженими статевими органами. Серед них i жiнки у такому ж станi. У декого поскручуванi ззаду руки. Бiльшiсть убитi пострiлами в потилицю. Свiжих трупiв там не було.Наступного дня виносили замордованих з камер. Дехто з них був замурований живцем. Вигляд мали ще страшнiший.

Усiх нарахували 752, розпiзнано 21, в основному по одягу. Їх поховано окремо, усiх iнших – у спiльнiй могилi на мiському кладовищi.»

DSC_0933 [HDTV (720)]

DSC_0934 [HDTV (720)]

В пам’ять про ті трагічні події споруджено каплицю – меморіал жертвам сталінських репресій та кілька меморіальних дошок…

DSC_0717 [HDTV (720)]

 

В’язницею Золочівський замок був до 1953 року. Наступні три десятиліття в ньому розміщувалось ПТУ. І лише у 1986 році замок передали Львівській галереї мистецтв, яка через три роки розпочала реставрацію пам’ятки.

DSC_0731 [HDTV (720)]

З моторошного недавнього минулого так хочеться пірнути у минулі, оповиті романтичним ореолом часи лицарів та прекрасних дам..

І от він, Великий королівський палац, палац Собєських..

DSC_0930 [HDTV (720)]

Король Ян ІІІ Собєський рідко перебував у Золочеві. Найчастіше він жив у Яворові та Варшаві. Але і в Золочівському замку, хоча він і мав першочергове фортифікаційне призначення, були всі ознаки королівського резиденції. Головним житловим приміщенням замку був двоповерховий ренесансний палац. Саме в ньому мешкала королівська родина під час нечастих відвідин Золочева. Палац отоплювався печами та камінами. Крім того, він був обладнаний новинкою для тогочасної Польщі – каналізацією. Для більшої частини Європи таке обладнання вважалося проривом у майбутнє, навіть Версаль не мав такої розкоші.

Заходимо.. Замок починається.. Ну, зі зброї й починається! Щоб усі боялись, щоб не насміхались!

Не надто посмієшся, коли тут така потуга! Отам – шмигівниця, вона ж органка – багатоствольний дрібнокаліберний допотопний кулемет. Оце коротенье маленьке – мортира! Стрельне – мало не здасться!

DSC_0808 [HDTV (720)]

 

DSC_0807 [HDTV (720)]

 

 

DSC_0818 [HDTV (720)]

 

А отам, біля Тараса – тарасниця. Вона ж – терасниця, ставили на терасі замку, відстрілюватися від ворога. А ще – серпентина, вона ж кулеврина. Також – страшна, скажу я вам, зброя..

Йдемо далі. І потрапляємо – межи роги.. Ні, це не те, про що ви подумали, це я не про господаря. Про його здобич на полюванні – кожен поважний пан мав безліч рогів тварин, яких уполював.

DSC_0832 [HDTV (720)]

Замкові покої..

DSC_0838 [HDTV (720)]

 

DSC_0847 [HDTV (720)]

 

DSC_0852 [HDTV (720)]

Велика зала – у глибині – королівський трон, тут Ян ІІІ приймав відвідувачів. І стіл, за яким сиділо іноді чимало гостей..

DSC_0857 [HDTV (720)]

 

DSC_0860 [HDTV (720)]

Йдемо далі.

DSC_0862 [HDTV (720)]

Камін.. Тут довгими зимовими вечорами.. Бррр.. ні інтернету, ні телевізора..  Ну, бібліотека, щоправда, була. Невелика.. Втім, хто знає, як у них було насправді – все знищене за роки окупації, особливо радянської.

DSC_0866 [HDTV (720)]

 

DSC_0871 [HDTV (720)]

 

 

 

DSC_0876 [HDTV (720)]

Зброя. Військове спорядження. Тарас прикипів надовго..

DSC_0878 [HDTV (720)]

Карта! Та сама – “Ukrania – terra cossacorum”! “Укранія – земля козаків! І напис латинкою – Україна! А на півночі – Московія! А там, де нині Білорусь – Rossia rubra – Червона Русь. Карта тих часів, хоч, звісно, не з палацу..

Звісно, нічого доброго Собєський для України не зробив, бо він був королем Польщі, але з географією навіть він мусив рахуватися!

DSC_0877 [HDTV (720)]

Після парадних покоїв – приватні. Спальні.. Якось воно тут не дуже затишно.. і, мабуть, не дуже тепло..

DSC_0886 [HDTV (720)]


DSC_0889 [HDTV (720)]

 

 

DSC_0892 [HDTV (720)]

 

DSC_0903 [HDTV (720)]

Потихеньку спускаємося сходами – гвинтовими, як у замку й належить!

DSC_0912 [HDTV (720)]

А там – підвали… і… привиди…

Бо який же замок без… власного привиду!

Підвалами Золочівського замку, як стверджують екскурсоводи, досі блукає Біла Пані – привид дружини Яна Собєського Марії Казимири.

Історія кохання – романтична і зворушлива.

Марія Казимира Луїза де Лагранж д’Аркен – француженка, виросла при дворі Марії Луїзи де Невер.  27-мирічний Ян Собеський зустрів 15-тирічну красуню у Варшаві, при королівському дворі. Кохання спалахнуло з першого погляду! І треба ж так – за два роки дівчину віддають заміж за старого й хворого п’яничку Яна Замойського! Чоловік довго не отруював неба – упокоївся за пару літ (злі язики вказують на різні причини смерті..)

Парадний портрет малює щось отаке.. Ну, не герой-коханець, скажемо прямо..

180px-Jan_Sobiepan_Zamoyski_1

Через 6 років Ян та Марія побралися. 30 років щасливого шлюбу, 13 дітей, з яких вижило четверо, 400 любовних листів до коханої Марисеньки, з яких 80 – з України і безліч легенд, якими часто оповивають кохання..

Яе, Марисенька та іхні діти

1585672

Якою вона була? Портрети передають такий образ..

марія

 

Злі язики шепотіли за спинами монархів, що „Марися керує Яном, а вже Ян — Польщею”. Королеву відверто не любили: і походження, бач, недостатньо шляхетне, та ще й іноземка, і до Парижа як додому вибирається інкогніто, називаючи себе маркізою де Жовква, і казну вряди-годи спустошує, як сарана, та ще й невідомо, чи не сама відправила на той світ за допомогою отрути свого першого чоловіка… Навіть те, що Марія Казимира була кумою короля-сонця Людовіка XIV, який хрестив її сина Якуба, не покращило справи: відомо ж, намовляла Яна переїхати назавжди до Франції, де йому обіцяли титул маршала та орден Святого Духа. Шепотіли щось і про державну зраду, і без Марисеньки тут явно не обійшлося.

марія 2

В 1690-х роках Марія частенько усамітнюється в Золочеві. Саме тоді з‘являється незвичний для Галичини Китайський палац (єдиний в Україні!) завдяки пануванню моди на все східне. І хай високочолі дослідники знизують плечима, не знаходячи в споруді рис китайської архітектури, фантазія місцевих зодчих, які, звичайно, жодного разу не були за Китайським муром, породила унікальну та вишукану будівлю.

756

Зате у рисах Китайської альтанки щось східне таки видно:

китайцська альтанка

І з Конфуцієм ми побалакали дуже конфуційно і феншуйно:

DSC_0929 [HDTV (720)]

 

Китайський палац.. Шкода, що в його стінах заборонено фотографувати – бо він справді повний цікавих пам’яток східного мистецтва.

DSC_0936 [HDTV (720)]

Виходимо… Після прохолоди палаців літня спека збиває з ніг… Усе.. Бобік здох..

DSC_0927 [HDTV (720)]

Реанімація.. Трішки кави і мармулядка.. Бобік ожив..

DSC_0921 [HDTV (720)]

А попереду ще Олеський замок! І неймовірні Підгірці!

 

Тому не перемикайте канали, залишайтеся на зв’язку.

 

 

 

2235загальна кількість відвідувань,6відвідувань сьогодні

2 Коментарі
  • Леся Романчук
    Опубліковано 18:28h, 17 Жовтень Відповіcти

    Ця публікація – подарунок у день народження нашому другу Леоніду Ліхолату. Він також дуже любить мандрувати і, сподіваємося, однією з мандрівок невдовзі стануть мандри замками Західної України.

  • Stephenhor
    Опубліковано 12:33h, 20 Березень Відповіcти

    Hello!
    Therefore, the essay editor is someone that students search for. It is good to know that essay corrector is a need now because editing is much more hectic than writing the essay. So, if you are one of them who need a good essay editor for your paper, you can come to Allessaywriter.com. Our service can provide you the best online essay editor.

    http://fabriziopolo.com/textcraft/wiki/index.php/User:91.185.2.162

    online custom essays
    college essay help long island

Додати коментар