У місті нашім ріднім, Що зовсім не на півдні Подія сталась дивная – Упав узимку сніг! І так його засипала Ота недобра віхола, Що вже ніхто нікуди Не йшов, не повз, не біг. Герої-депутати Взялися рятувати – Купили по лопаті І дружненько гребли. Мер міста скинув туфлі, Вхопив у руки шуфлю, А шуфля – то не шабля.. Де шабля? Продали? Бо...
Ніколи не знаєш, коли накриє тебе снігова лавина спогадів.. Бо коли у серці діра там, де була твоя дитина, вітер болю свище, хоч яку латку прикладай.. Того дня на початку грудня 2012-го також сніжило.. Упали такі великі сніги, як у моєму білосніжному дитинстві. Але того дня все...
Сніг. Сніг. Щось угорі отверзлося чи розверзлося. Сипле, падає, кружляє, хурделить, замітає, укриває. І все, як тоді. Тих «тоді» було вже стільки, що переплутуєш, згадуючи. Такий холодний, такий пухнастий, такий дівинно-невинний, він приніс мені тебе, теплого, південного, з небесно-голубим, широко відкритим до щастя і віри в його вічність...
Медалі гідні шерсть і екстер'єр, Достойно, не зважайте, що собака, Крокує містом пан ердель-тер'єр І вишукано при потребі гавка. А втілення усіх собачих чар Із родоводом княжим бездоганним Бладхаунд, спанієль і сенбернар Або мастіно неаполітано! А поруч — цуцик, сукине дитя, Не знаючи ні мами, а ні тата, У білий світ дзявкоче без пуття Й гризе...
Вірш, древній, як сама Моніка і Біллі.. А бачте, знову актуальний! Хілларі - ми за тебе! Покажи їм усім! ПРО БІЛЛІ, РЕЙТИНГ ТА ІМПІЧМЕНТ Мушу вам сказати, громадонько мила, Таки телевізор – то велике діло! От жили раніше – як в стіну горохом, Що си в світі діє, не знали нітрохи. А...
От уже від кого не сподівалася рецептів - то від Марка Порція Катона Старшого Цензора (234-149 рр до н.е.)! Знала, як усі, що полюбляв старий буркотун повчати всіх і кожного, моралізував без кінця і краю, такого собі Манілія вилучив із сенату тільки за те, що...