Вхід

новела ТЕГ

602926_478071758918907_1620879591_n
Казка про Діамант

Перлина і Діамант… Діамант і Перлина…Їхнє кохання стало легендарним.Діамант знову запросили прикрасити Велику імператорську корону. Знайшли у ній гідне місце і для Перлини. З того дня Держава стала непереможною, бо не можна перемогти країну, що стоїть на цінностях добра – силі й незламності Діаманта, помноженій...

75279409_528753011191590_8254809069966065664_n
І приходить відповідь..

Поминальний день. Світимо свічки Сашкові. Підходить незнайома жінка, до Тараса здивовано: - То ви живий? Тарас не може зрозуміти, з якого дива пані вважає, що він мав би покинути цей світ. А жінка не зводить з нього очей: - Коли я 7 років тому везла вас в кардіологію,...

105
Під знаком Веселого Роджера

  Літо. Час відпусток. Круїзний лайнер “Україна” відійшов від причалу “Вибори-П” і рушив у напрямку недовідомому, але омріяному. Пасажири повні оптимізму і надій — кожен мріє про своє. Комусь ввижається сонячна Адріатика, комусь — прохолодні води Туманного Альбіону, іншим — аравійські нафтоносні піски чи й зовсім екзотичні...

у мереживі
У мереживі мережі

  У МЕРЕЖИВІ МЕРЕЖІ Інтернетна повість Частина 1 Стук-стук… Поїзд. Це ритмічне гойда-гойда і стукотіння помалу-поволі перетворюється на люленьки-люлі-колись-колись-колисанко. Стук-стук і гойда-да, ледь перерване на люлі-люлі, несе мене до нової книги. Якщо хтось читає ці рядки, значить, – сталося, відбулося. Моя дивна книжечка, де все буде від Я. Злякалася. Як добре було...

075109101
Смерть – найдешевше з найдорожчого

ВОВЧА ЗГРАЯ Він лежав, тримаючи поглядом стелю, що повільно наближалася.. скоріш би вже.. скоріш.. За вікном тихо летіли назустріч землі сніжинки – замерзлі сльози неба.. Якась із них плаче й за ним. Бо більше нікому. Стеля тихо наближається, і матове скло плафона приглушує світло, розмиває тіні, знелюднює те біле...

PANO_20180922_122642
Форум. Бочка меду і маленький упсик

От і буває ж так, що у діжці меду знайдеться отака собі ложечку упсику.. меду від того жодної шкоди, а от упсик - здувся, ніби й не було його.. Я про що? А я про форум і про Сашка Смика, голову Тернопільської організації Спілки письменників. Сашко...