Вхід

“Легіон січових стрільців” Миколи Лазаровича – війна після війни

IMG_20160312_222332_HDR (1)

12 березня 2016 року   в Тернопільській обласній філармонії репрезентовано унікальне видання про українське січове стрілецтво.  Автор книги «Леґіон українських січових стрільців: формування, ідея, боротьба» доктор політичних та кандидат історичних наук, професор Тернопільського національного економічного університету, заслужений працівник освіти України Микола Лазарович у ґрунтовній монографії розповідає про українських вояків, які боролися з окупантом 1914-1916 роках, захищаючи від російських загарбників свободу, незалежність і територіальну цілісність України. Книгу видано в тернопільському видавництві «Джура». Директор видавництва «Джура» й водночас організатор презентації Василь Ванчура розповів про шлях книги до читача. Ведучим презентації був народний артист України В’ячеслав Хім’як.

0d3a42afbee3bbc1bd99921403f751fb

Про наукову цінність монографії розповіли кандидат історичних наук, директор науково-дослідного Інституту українознавства Богдан Галайко, науковий співробітник цього ж інституту Олександр Хоменко, доктор політичних наук, професор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Іван Монолатій, доктор історичних наук, професор, директор Інституту Українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України, що у Львові Микола Литвин.

Звернувся до присутніх і сам автор книги, професор Микола Лазарович: “Була українська революція 1917-1921 років. Тоді значна частина населення не хотіла йти захищати свою батьківщину, державність часів Центральної Ради, часів Гетьмана Скоропадського, Директорії, ЗУНРу. Люди вважали, що це не їх війна, не їхня боротьба, що їм потрібна земля, на якій вони могли би працювати. Але прийшли більшовики, встановили свою владу, на певний час дали землю, потім ту землю забрали. А після того настав 1932- й і 1933-й. Маємо причину і маємо наслідки. Повірте, усе кореспондується один до одного. Я не хотів би, щоб мою батьківщину чекала така доля, тому пішов на схід України. І коли там я працював над темою українських січових стрільців, я дуже багато бачив паралелей із сучасною ситуацією, і з моїм життям. Тому що у січові стрільці записалося понад 30 тисяч , а взяли тільки 2, 5 тисячі. Ось і мені вдалося лише за п’ятим разом потрапити у Збройні Сили України. Йшов туди завдяки отим хлопцям, які  на початку двадцятого століття запалили усе українське суспільство. Тому саме від нас залежить наше майбутнє, наше життя. Якщо ми це зрозуміємо, якщо ми оборонимо нашу батьківщину, ми приречені на успіх, і тоді наша Україна буде процвітати серед європейських народів».

IMG_20160312_205109_HDR

Особливого запалу надав презентації виступ гурту “Хорея козацька” під орудою Тараса Кумпаніченка. Враження від виступу – неймовірні! Лідер гурту піднімає глибокі пласти автентичної української музики, щедро забарвлені бароковими інтонаціями. Голос самого Тараса з його особливим кобзарським тембром наче повертає нас у часи козаччини та стрілецтва, долинає ніби з переможної війни. Не менш вражає й творча ерудиція та невтомність у пошуку й поверненню українському народу його прадавніх і сучасних музично-поетичних скарбів. Втілити задуми лідера гурту дозволяє високий професіоналізм неймовірних музикантів, кожен з яких є унікальним у своїй справі.

IMG_20160312_204808_HDR

Виступ гурту можна переглянути тут.

Свій скромний внесок у привітання нашого друга Миколи Лазаровича зробили й ми з Тарасом, але про це – в окремому повідомленні.

12177718_10208496347904664_2007754877_n

327загальна кількість відвідувань,1відвідувань сьогодні

Без коментарів

Додати коментар