Вхід

Леся + Тарас + Олександра = Рим

DSCN4526 [HDTV (720)]

 

От ми й у Римі.

IMG_20181102_132515 (Rome_Taras)

Прилетіли.

Скажете – ну, безвіз, ну, лоукост, а жити де? Букінг? Нема проблем, 50-100 євро з носа за ніч – і живи хоч місяць! Але то трохи не з нашим щастям.. Та Господь добрий – посилає ангелів.

DSC_9796 (Rome_Taras)

Почалася історія напровесні 2016-го. Збиралися ми собі з Тарасом до Риму – вперше удвох. В річницю шлюбу.. Через Фейсбук запізналися із пані Олександрою Лукань.

DSC_7017 [HDTV (720)]

Вона виявилася професійним ліцензованим гідом по Риму і Ватикану! І запропонувала не більше, не менше, як – «ПОДАРУВАТИ» їй три дні нашого перебування в Римі.

За ці дні дорога наша пані Олександра ПОДАРУВАЛА нам Рим.. Безцінний, направду коштовний подарунок.

IMG_20160520_115258

Олександра Лукань володіє не лише інформацією, назбираною з безлічі джерел, вона обдарована акторськими здібностями, її екскурсії – особливі, авторські – це ніби маленькі вистави, упродовж яких ви не тільки довідуєтеся хто, що, скільки й куди, але й бачите живі, реальні картини життя людей у різні часи за різних обставин у цьому такому багатоликому і повному скарбів місті.

IMG_20181103_141042 (Rome_Taras)

Тоді, у 2016-му, в останні години нашого спілкування пані Олександра показала нам будинок і сказала: «Тут є кімната, яка завжди готова прийняти вас. Приїздіть іще.»  Скільки разів кожному з нас доводилося чути такі слова – приїздіть, дуже чекаємо, завжди будемо раді! І що, дуже часто вас таки справді чекали? Аби ж то..  Принаймні мій досвід налаштовував скептично.

А цього року пазл склався. Безвіз + лоукост + запрошення = Римські канікули.

Олександро, дорога Олександро Лукань, існування на світі такої людини, як Ви, змушує змиритись з усіма іншими гріхами людства. Бо є світ, повний зла, заздрощів і брехні, а є людина, яка тихо сказала – і тихо зробила. А кожен вчинок, шщо від серця, зараховується у небесну скарбничку.

IMG_20160520_190050

Ми приїхали ще й не самі – з друзями. І наші канікули перетворилися на суцільне свято тривалістю у тиждень. З першої хвилини знайомства Олександра натхненно дарувала нам Рим, кожну вулицю, кожен камінчик..

DSC_9797 (Rome_Taras)

Його не зіпсував ані проливний дощ, який пускали з неба у суворо визначені години, коли нам належало відпочивати і спілкуватися, ані охорона на площі св. Петра, яка щоразу змушувала проходити крізь рамки дорогою до друзів – ану ж раптом хто з нас замислив лихе?, ані час, який збігав так швидко, що враження за ним не встигали, ані черги у музеї – не такі вже й великі, якщо зважити, що туристичний досвід привів нас у Вічне місто у нижній пік сезону – у листопаді, місяці, коли туристів тут найменше.. Ага.. найменше.. Нам підступно збрехали! Нічого не найменше! Бо це найменше – дуже багато.

IMG_20181104_160344 (Rome_Lesia)

Ми у Римі..

IMG_20181104_155628 (Rome_Taras)

О Риме, ти – торт! Твої коржі – дороги, храми і будинки, твій крем-цемент – історії, повні пригод, кохання, зради, інтриг та злочинів, ницості та величі, родзинки та горішки – то пам’ятки, що із них кожна – легенда світу, кремові трояндочки – піца й паста, аматріджано й лазанья, різотто і фрутті ді маре, лімончелло й амаретто, вино-вино-вино, а ще – джелато.. багато-багато джелато.. як я його желато, це лімончелове джелато..

IMG_20181103_141013 (Rome_Taras)

О Риме, гострий погляд історика розтинає твою багатошаровість – і бачить щоразу нове, і немає кінця глибині, висоті, тяглості часу.

DSC_9915 (Rome_Taras)

Я стільки знаю про тебе – і таке мале моє стільки.. На твоєму камені стоїть світова демократія,

«Ти над світом долоні простер,

Кожен другий тут – легіонер,

Ти пануєш над світом старим,

Ти короткий і грізний – Рим».

IMG_20181103_163917 (Rome_Taras)

Немає межі пізнанню тебе. Немає межі у насолоді спілкування з тобою..

DSC_9826 (Rome_Taras)

 

Ми знову тут. Ми прийшли, щоб ВІДШУКАТИ.. Ти знаєш, чиї сліди ми невтомно шукаємо на твоїх дорогах, благословенних стопами стовпів церкви, тих, хто ішов.. І нехай минуло дві тисячі літ.. Ти допоможеш нам знайти..

DSC_0028 (Rome_Taras)

І так тепло від того, що десь там, поблизу Ватикану, світися віконце, світиться сонечко, яке на нас чекає, яке готове прийняти, обігріти, пригорнути – і розписати фарбами свого безмежно багатого серця безмірні й незліченні скарби твоєї історії, Вічне місто.

DSCN4526 [HDTV (720)]

 

490загальна кількість відвідувань,1відвідувань сьогодні

Без коментарів

Додати коментар