Вхід

Рим. Санта Марія Маджоре

DSC_6954 [HDTV (720)]

Далі по курсу – базиліка Санта Марія Маджоре. «Сніжна Марія» – та сама церква, де зустрілися героїні моїх «Чотирьох доріг» – Антуанетта і синьйора Крістіна («Дорога королівської печалі», «Чотири дороги за обрій», книга 7).

DSCN4515 [HDTV (720)]

DSC_6925 [HDTV (720)]

Легенда про чудо серпневого снігу широко відома. Заможний римлянин на ім’я Джованні не мав дітей і просив Матір Божу, аби послала йому спадкоємця. Богородиця прийшла до нього уві сні й звеліла спорудити храм на тому місці, де уночі випаде сніг.. Гірко зажурився Джованні – серпень надворі, до снігу так далеко.. Проте наступного дня Римом полетіла звістка – на верхівці Ексвілінського пагорба випав сніг! Справжнісінький сніг! Джованні побіг по благословення на спорудження храму до папи, і виявилося, що папі Ліберію тієї ж ночі було таке самісіньке видіння. Це сталося 5 серпня 352 року.  На місці, вказаному Святою Дівою, був споруджений величний храм – найбільша Богородична базиліка світу. Над базилікою височіє дзвіниця, найвища у Римі – 75 м, завершена у 1377 році.

DSC_6926 [HDTV (720)]

Церква велична зовні й невимовно красива всередині. Одна з небагатьох, що залишилася у первісному вигляді, не зазнала руйнувань і значних реконструкцій.

DSC_6934 [HDTV (720)]

Заходимо не головними дверима, ні. Для нас, тих, хто завітав до Риму цього року, відчинена Свята Брама – Porta Santa. Богородиця та Ісус простягають нам руку спасіння і допомоги.

DSC_6936 [HDTV (720)] DSC_6937 [HDTV (720)]

Над головою – стеля, позолочена золотом, привезеним Колумбом з його мандрів, – подарунок Риму від іспанських короля та королеви Ізабелли та Фердинанда.

IMG_20160520_121006

Під ногами – ще один шедевр – підлога-мозаїка, викладена майстрами родини Косматі в їхньому неповторному стилі Косматеско – зі шматочків кольорового мармуру. Хто у церкві позирає на підлогу? Кожен дивиться догори. Але пані Олександра звертає нашу увагу і на ті шедеври, що під ногами.

 DSCN4526 [HDTV (720)] DSCN4529 [HDTV (720)]

Під величним головним вівтарем, де знаходиться головний папський престол, є ще один – нижній, confessione, куди можна потрапити сходами униз. Там зберігаються ясла, в яких лежав 2 тисячі років тому маленький Ісус. Ясла – це п’ять дощечок, складених разом. Їх перенесли до Риму у 642-му році. Повірити не можеш, що колись на соломі у цих яслах Діва сповила маля, що змінило світ..

DSC_6954 [HDTV (720)]

Там же, в нижньому престолі, знаходиться релікварій з частиною мощів апостола Матфея.

Неподалік від входу – баптистерій, чудово оздоблений, з мармуровою хрещальнею. Там ліворуч на стіні знаходиться меморіальна таблиця Кирилові та Мефодію, присвячена події надзвичайної ваги для слов’янських народів. Оскільки це дуже близька мені тема, розповім детальніше.

DSC_6951 [HDTV (720)]

Солунські брати, Костянтин (Кирило) та Мефодій, послані у Велику Моравію на прохання князя Ростислава, щоб нести місцевому люду слово Боже зрозумілою мовою, розпочали важку працю над створенням алфавіту, а згодом Костянтин переклав Євангеліє та богослужебні книги слов’янською. Це не сподобалося німецьким єпископам, які поскаржилися до Риму на те, що місіонери «впали у мовну єресь» і посміли перекласти Святе Письмо не канонічною мовою. Папа Микола ІІ розгнівався і у 861 році послав Солунських братів із важкою та небезпечною місією до хазарів. Не виключаю, що в надії на безславний або й трагічний кінець подорожі. Проте недарма Костянтин мав прізвисько Філософ, недарма славився своєю освіченістю та здатністю порозумітися хоч би й з хазарами!

Понад те – у Херсонесі, порту, куди прибували подорожні, Костянтин та Мефодій віднайшли місце поховання св. Климента – четвертого після св. Петра Папи Римського, що знайшов мученицьку смерть у водах Козачої бухти під нашим українським Севастополем – тоді Херсонесом. Брати вмістили мощі до церкви св. Созонта і подалися до хазарів. Волею Божою вдало виконали свою місію. Через 6 років, повертаючись через той же Херсонес, узяли мощі св. Климента і подалися з ними до Риму, пославши поперед себе гінця, що ніс новому папі, Адріану ІІ, радісну звістку – віднайдена величезна християнська святиня – мощі Папи-мученика, що загинув за наказом імператора Траяна, розіп’ятий на якорі, у водах Чорного моря.

St-Clement-300x271

Великою була радість у Римі. Адріан ІІ по-іншому сприйняв повідомлення про те, що брати-герої не лише достойно виконали свою місію серед ворожого хазарського племені, не лише віднайшли мощі святого Климента, а й довершили величезну працю – переклад Святого Євангелія слов’янською мовою.

Папа Адріан ІІ прийняв Костянтина і Мефодія з великими почестями, прийняв святі книги, написані новим алфавітом, дозволив братам правити у найбільшій Богородичній базиліці світу мовою наших предків, «щоб і в цій мові хвала Господу вознесена була!» Ще й застеріг: «Якщо хтось із учителів, які прийдуть до вас, (…) насмілиться вас якось розбещувати, глузуючи з книжок на мові вашій, хай буде він не лише відлучений від церкви, але і відданий під суд, поки не навернеться. Бо це – вовки, а не вівці, яких треба розрізняти за плодами та обходити стороною».

 

«Папа Адріан ІІ прийняв слов’янські книги, освятив їх та передав їх у знаменитий римський собор Санта-Марія Маджоре, а єпископам Формозі Портуенському, який згодом став Папою, та Гаудеріху Веллетрійському доручив прийняти іспити й висвятити належно підготовлених учнів Кирила та Мефодія. Мефодія Папа висвятив спочатку на єпископа, а згодом надав йому титул archiepiscopusPannoniensis — архієпископ Паннонcький. Із приходом солунських братів до Риму літургії старослов’янською мовою урочисто відправлялися у найбільших храмах Риму: Апостола Петра, апостола Павла, святого Андрія» – пише професор Любомир Белей.

 DSCN4532 [HDTV (720)]

Саме цій історичній події присвячена скромна дошка на стіні базиліки Санта Марія Маджоре – неспростовний доказ подвигу слов’янських апостолів і величезної поваги апостольського престолу до їхньої подвижницької місіонерської праці. Об цю дошку вщент розбивається московська пропаганда, що пробує нав’язати нам міф про «невтомну і безкомпромісну боротьбу із Римом».

sv kl 4

Молодший із братів Костянтин прийняв у Римі чернецтво і отримав нове ім’я – Кирило. Невдовзі захворів і помер. Його нетлінні мощі спочивають у Римі, у підземній частині церкви св. Климента, у місці, святому для кожного українця, для кожного, хто пише кирилицею..

sv kiril i met 3

Церква св. Климента, на фресці – св.Кирило і Мефодій, місце поховання св. Кирила.

І знову – про нашого неоціненного гіда – пані Олександру Лукань. Якби не її знання, не її невичерпна ерудиція та невимовне, затяте українство, ми ніколи б не звернули увагу ні на баптистерій, ні на дошку, що зовсім іншим боком повертає історію України. Бо кожен звертає увагу на найбільше і найвище.. А іноді найкрасивіше те, що під ногами, найцінніше те, що висить скромно у куточку..

 

Олександра веде нас іще до одного цінного її серцю місця – поховання великого архітектора і скульптора Берніні.. Великого серед великих. Хай простить мені великий і геніальний Мікеланджело, але Джованні Лоренцо Берніні – геній витонченого руху! Чого вартий його Лонгин зі списом у соборі св. Петра, балдахін престолу св. Петра, «Екстаз св. Терези» у церкві Санта Марія делла Вітторіа, Аполлон і Дафна в галереї Боргезе..

DSCN4535 [HDTV (720)]

Він заслужив на це скромне, та величне поховання. І на наш уклін йому..

DSC_6953 [HDTV (720)]

DSC_6943 [HDTV (720)]

995загальна кількість відвідувань,1відвідувань сьогодні

3 Коментарі
  • Анжела Горпинчук
    Опубліковано 09:44h, 09 Червень Відповіcти

    Пані Лесю, ДЯКУЮ! Так детально розповіли і показали, що наче сама все власними очима побачила і власними вухами почула. Як лютеранка маю деякий скепсис щодо автентичності реліквій, приміром САМЕ ТІ ясла навряд чи хтось зберігав спеціально. Але як зразок …. для реалістичнішого уявляння … саме те, що треба! Звернула увагу також на вигляд хрещальниці у зв’язку зі способом христити, – зразки у Софії Київській і ось у цій базилиці свідчать, що ранні християни таки поливали, а не занурювали у воду людину цілком, ну хіба окрім немовлят :). Дуже-дуже дякую за розповідь про Кирила та Мефодія. Мала нагоду згадувати Мефодія минулого тижня. як кликали на весілля до Владика. Моя братова – Мифодівна, бо так у метриках записав священик, що христив її батька :). Мусила довідку брати, щоб довести свою унікальність :)

    • Леся Романчук
      Опубліковано 19:03h, 09 Червень Відповіcти

      Нашою метою було спробувати провести друзів шляхами наших подорожей. Церква дуже гарна і старовинна. Стільки талановитих людей прикрашали базиліку! Про Кирила і Мефодія писатиму окремо.. Дуже цікаві історичні постаті, і пов’язані з історією України дуже тісно.

  • Анжела Горпинчук
    Опубліковано 19:50h, 10 Червень Відповіcти

    З нетерпінням чекатиму! Впевнена, що не я одна :)

Додати коментар