Урок 3
Мелатонін – гормон сну
Уночі потрібно спати.
- Ото іще! – розкричалися сперечайки. – Буду я третину життя проводити в стані ведмедя в барлозі! Життя коротке, час минає швидко, довкола стільки цікавого, а ти щовечора – в люлю і бай-бай.. Навіть не вмовляйте, хто куди, а ми – до нічного клубу!
Ну от, ти йому – про фізіологію, а воно тебе не слуха..
Ну, нє – то нє.. поговоримо з тими, хто залишився і читає.
Насправді сон – не відпочинок. Насправді сон – робота.
Коли ми заплющуємо очі, розпочинається непомітна, але дуже корисна і потрібна робота організму – він лікує сам себе, рятує сам себе, ремонтує сам себе. Але йому потрібен час і ліки.
Часу ми йому зазвичай даємо мало – у нас нічний клуб, у нас праця і навчання, у нас – святая святих – його величність Фейсбук. Яке там спати!
- Ну, нє – то нє, – тихо бурмоче майстер, що саме взявся ремонтувати ваші судини, печінку, нервову систему.. – Знову нічого не встиг.. Тільки почав, а тут – будильник.. а проблеми накопичуються.. Не можу я так, мені потрібен час – і ліки.
Ліки називаються мелатонін.
Універсальні ліки від всіх хвороб, організм виробляє їх сам, а за ефективністю їм просто немає рівних.
У нічний час за умови відсутності світла серотонін в епіфізі трансформується в мелатонін.
Прочитайте, зрозумійте, запам’ятайте: без серотоніну, який ми виробили удень, при яскравому сонячному світлі, не буде мелатоніну, який ми вироблятимемо у стані сну, у темряві.
Якщо епіфіз – біологічний годинник, то мелатонін – маятник, який забезпечує хід цього годинника. Зниження його амплітуди призводить до зупинки.
“Сон – кращі ліки”, “з горем потрібно переспати” – народна мудрість абсолютно права. Безліч наукових досліджень підтверджують: хто багато спить, той довше живе і менше хворіє. Безсоння – біда для організму.
Вночі треба спати.
Саме вночі виробляється 70% добової кількості мелатоніну – гормону, який захищає нас від стресів і передчасного старіння, від застудних і навіть онкологічних захворювань.
Секреція мелатоніну підпорядкована циркадіанному (добовому) ритму. Концентрація гормону в крові максимальна в темний час доби, мінімальна – у світлий. Вночі його концентрація в 5–10 разів вища, ніж удень. Максимальна кількість мелатоніну синтезується у молодих людей, з віком синтез поступово зменшується аж до припинення у старості. Найвищий рівень мелатоніну в немовлят – у 40 разів вищий, ніж у дорослих.
Спостерігають також сезонні коливання вмісту гормону в крові людини. Максимальний рівень секреції відзначають узимку, мінімальний – улітку. От чому взимку нам так хочеться тепла, чаю з медом, муркотливого кота і спатки..
Синтез і секреція гормону залежать від освітлення – надлишок освітлення гальмує його утворення. Електромагнітне поле Землі також впливає на продукцію гормону сну. При спокійних геомагнітних обставинах продукція мелатоніну вища, а під час геомагнітної бурі добовий ритм мелатоніну згладжується –концентрація гормону однаково низька і вдень, і вночі. А навколо нас не тільки геомагнітне поле.. Є ще штучне електромагнітне випромінювання у кожній оселі: мікрохвилівки, мобільні телефони, Інтернет.. Ми навіть не здогадуємося, що цим вбиваємо свій сон.
Продукція гормону починає зростати із заходом сонця, досягає максимуму з 0 до 4.00 ранку і на світанку падає.
Поки ми спимо, мелатонін інтенсивно працює – відновлює, ремонтує, зміцнює.. Адже він – один з найсильніших природних імуномодуляторів та антиоксидантів, найпотужніший поглинач вільних радикалів.
Основні ефекти мелатоніну
- Нормалізація циркадіанних ритмів. Бути активним удень і добре спати вночі – результат плідної співпраці братів-гормонів серотоніну і мелатоніну.
- Антиоксидантний ефект. Молекула мелатоніну впливає на процеси вільнорадикального окиснення в людському організмі. Всім відомо, що вільні радикали (Ляшко тут абсолютно ні при чому!) – це уламки молекул, в яких є неспарені електрони, і це робить їх агресивними. Вони руйнують мембрани здорових клітин, проникають всередину і навіть змінюють структуру ДНК. Результат – передчасне старіння, розвиток спершу доброякісних, а потім – злоякісних пухлин. Мелатонін – найпотужніший антиоксидант, який утворюється ендогенно, – в нашому організмі.
- Нормалізація жирового та вуглеводного обміну. Коли ми спимо – ми худнемо. І не тільки тому, що поки спимо – не їмо. Мелатонін нормалізує жировий обмін. Так що замість їстоньки краще спатоньки. То спеціально для Галі.
- Зниження частоти раку. Завдяки антиоксидантному ефекту мелатонін «виправляє» структуру ДНК, пошкоджену вільними радикалами, що запобігає злоякісному переродженню тканин.
- Відомі також контрацептивні властивості мелатоніну. Тут жодних наукових підтверджень не треба – коли спиш, завагітніти не можеш. За умови, звісно, що чоловік також спить..
- Збільшення тривалості життя.
Люди, змушені регулярно працювати ночами, відчувають хронічний дефіцит мелатоніну, тому мають на 40-60% більший ризик розвитку коронарної хвороби серця і судин і метаболічного синдрому – сукупності ожиріння, гіпертонії, діабету та атеросклерозу – букету «хвороб сучасної цивілізації», який вкорочує нам життя.
А тепер – про найцікавіше – про світлове забруднення..
Але про це – наступний урок.
3356загальна кількість відвідувань,4відвідувань сьогодні
Анжела Горпинчук
Опубліковано 16:21h, 04 ГруденьЗ величезним задоволенням перечитала про корисність сну у продукуванні мелатоніну!!! Через привілей бути домогосподаркою користуюся нагодами поспати, і по собі можу спостерігати, як чудотворно це впливає на мій покладистий характер І ще… пункт 3 і для Галі, і для Анжели
Анжела Горпинчук
Опубліковано 18:34h, 04 ГруденьА найбільше сподобався виклад наукового матеріалу! Так гарно і доступно, і весело викладений науковий матеріал!!!!!!!!!!!!!!! Ви, пані Лесю, неймовірна!
Леся Романчук
Опубліковано 16:13h, 05 ГруденьРобота лікаря полягає ще й у тому, щоб спонукати людей до здорового способу життя. Іноді для цього треба пояснювати складні речі доступно і просто. Я так і студентів вчу.. і тепер вчу вже їхніх дітей..
Якщо комусь ця інформацяія придасться у житті – дуже рада.