Вхід

Сумне..

132234

Чомусь так важко сьогодні.. 23-тє.. 2 роки і 7 місяців..

І сон приснився – про Слоника.. Слоник був не синій, як у мріях, а звичайний, сірий.. тільки маленький, як дуже великий собака.. але слоник.. І ми з Тарасом повели його до Сашуні на могилу.. і там залишили..

Бо у нього ТАМ є слоник.. Сашенькін слоник.. Той, що вона привезла на похорон.. Мандрувала по Індії, привезла Сашкові браслет – зовсім простий, тоненький, металевий.. і слоника.. Колись у дитинстві Сашуня збирав слоників.. А того, з Індії, ми поклали йому.. він його ручкою тримає.. дитинка моя..

не вірю, досі не вірю.. чекаю.. А він пливе і пливе у тому кораблику – і не вертається..

Зате мати вбивці свого сина дочекалася – він уже на волі. З чотирьох років відсидів два з половиною.. Навіть не знаю, чи був у тюрмі – фотографії, мов з курорта, кажуть, для таких, як він – особливі умови..

він вийшов.. але не покаявся.. цікаво, хоч раз на могилу людини, яку убив, прийшов? Ні, звичайно, ні..

У Сашуні – його улюблені червоні троянди. І слоник..

А той слоник, що сьогодні приснився, полетів.. Постояв трішки – і полетів на небо.. вушками махає – і летить.. Слоники – вони такі, вони літають, якщо дуже захочуть..

13533310_1142582535801156_6311574786506020193_n

712загальна кількість відвідувань,1відвідувань сьогодні

Tags:
2 Коментарі

Додати коментар