ЯК МИ ЛЕТІЛИ ЛОУКОСТОМ. «ERNEST»

 

Де ми були, коли нас не було? А в Римі!

Знову в Римі? Учетверте? І не набридло?

А от ні! Бо Рим – це безмежжя скарбів, які ще копати й розкопувати – і не набридне йти тому, хто йде..

Благословенна дорога падає іноді з дороги невдалої. Ми знову збиралися в мандрівку з Акордом – і знову «невдача спіткала радянського спортсмена».. Не будемо давати забагато тому, хто не заслуговує навіть на мало – Акорде, прощавай. І не пиши мені по чотири розпачливих листи на день із запрошенням у твої тури – той, хто раз сказав, що постійні клієнти йому не потрібні, на вибачення не заслуговує.

У нас тепер є безвіз, лоукост і добрі друзі по всьому світу – навіщо нам Акорд з його безглуздою політикою?

Отже – Рим!

Те, що минулоріч виглядало недосяжним, сьогодні цілком доступне – завдяки зусиллям нашого фейсбучного друга міністра інфраструктури Володимира Омеляна лоукости – авіакомпанії з прийнятними цінами – набирають в Україні обертів.

Квитки зі Львова до Риму купили десь у серпні – за мінімальною ціною 49 євро в один бік.

Оскільки лоукостом мандруємо уперше, виникло безліч запитань – що можна везти, чого ні, якого розміру мають бути сумки, з чим нас пустять в літак, а що треба викинути.. Шукали в Інтернеті відповіді – і не знайшли. Бо Ernest  -  Ернест – нова компанія, і не так багато відгуків про її роботу.

Тому зараз – по пунктах для новачків.

1. Приготуйте сумку відповідних розмірів – 55х35х25 см. Маєте меншу – без проблем. А більша не вміститься в відділення для ручної поклажі над сидіннями. Біля стійки реєстрації є залізний ящик відповідних розмірів – якщо ваша валіза до цього Прокрустового ложа не влазить, голову, звісно, не відрубають, але доведеться здавати в багаж з відповідною оплатою.
2. Скільки сумок? В правилах написано – одну! Ми й везли – одну 55х35х25. І ще одну – з канапками на дорогу. В дамській сумці.. такій літній.. пляжній.. куди вміщається слоник, слониха, слоненятко і парасолька.. і ще кілька канапок. Ну, ви ж знаєте ці дамські сумочки.. Тарас окрім валізи мав ще сумку з документами і фотоапарат. І у Львові, і в Римі до цієї поклажі Ернест поставився дуже толерантно – бо чого летіти до Риму, якщо не фотографувати великим фотоапаратом? Для Вічного міста це просто образа. На дамські сумочки – навіть зі слоником і слоненят ком теж ніхто ногами не тупав і кулаками не гепав – сумочка собі.. маленька.. дамська.. Ернест – ти класний!
3. Що можна везти, а чого – ані-ані! Найбільшій анафемі підлягають пластикові пляшки з водою. Випийте її ще до початку перевірки багажу. Чи вилийте. Бо хто вас там знає – а раптом в пляшечці з-під кока-коли коктейль Молотова? Раптом ви – терорист? Що, ви – ні? ОК, а раптом се – ваш сусід? Страшно? Так отож! Тому – вилийте або випийте.
4. Їжа. Можна брати на борт канапки – з чим – особливо не перевіряли, печиво, пиріжечки – кому матуся чи бабуся напекла, фрукти, шоколад. Канапок я набрала, як з переляку – за прогнозом нас чекала люта гроза і злива цілісінький день! І хто знає тії Ернестові літаки – чи вони в таку погоду вилітають з гнізда, чи під парасолею ховаються?
5. Ліки. Можна брати таблетки для власного користування – тобто не коробками.  У нас була особиста проблема –  хотіли взяти гель для ніжок і суглобів. Ну, поламані у нас ніжки, потребують особливого догляду. Оскільки на борт всілякі мазі-гелі-пасти – навіть зубна – строгий зась!, трішки переживали. Але нічого – наші долобене-дипреліфи-диклофенаки в маленьких тюбиках – по 20-50-мл – пройшли без проблем. Поклали у прозорий пакет 18х20 см із застібкою, як навчила нас велика й мудра Анна Думанська, показали – все норм. Але шприців – ніззя!!  
6. Не дуже добра новина для чоловіків. Будете ходити як олені – небриті й неголені. Бо засобів для гоління, більшість яких є гелями, до літака не пускають. Втім, до Європи летите, не до лісу. Купите собі. Матимете італійські.
7. Не дуже добра новина для жінок – парфумів не можна. Але з якого дива везти до Італії парфуми? Купите собі у д’юті-фрі. І взагалі – ви летите до Риму. А там все є.

 На реєстрацію приїхали завчасу – бо ж не самі, а з друзями – Наталею і Зотієм Боцюками – з ними подорожувати веселіше і цікавіше. 

Львівський аеропорт ім. Данила Галицького – сучасний, гостинний і не переповнений, легко розібратися.

Реєстрація. Зважування ручної поклажі – 8,3 кг.. Трагедії не сталося, все гаразд, доплачувати за зайву куртку не треба.

Нарешті брамки чекінгу пройдені, можна передихнути й поблукати в д’юті-фрі. Лиш особливо не захоплюйтеся, потім ті пляшки треба буде в торбі тягати. А в Італії їх також є а є..

Поки пили каву, милий дівочий голос оголосив: «Посадка на рейс Львів – Рим завершилася». Оскільки ніхто не заповідав, що тая посадка розпочиналася, нарід ломанувся до літака, в результаті чого трапилася невелика штовханинка.. але дуже делікатна.. бо Львів – то є Львів, там нарід навіть штовхається шляхетно й через три «перепрошую».. Якби хто з наближених до дівчини осіб се прочитав, то прошу пояснити панянці різницю між «розпочинається» і «завершується», а також причинно-наслідкові зв’язки у випадку легкої плутанини сієї термінології.. Знаєте, літак – то не тролейбус і навіть не потяг – якось не наздоженеш і на ходу не вскочиш.

 

Пробіглися до нашого Ернестового літака. Думали – та якась собі приміська електричка.. Аж ні – цілісінький Боїнг-737. Навіть наново помальований спеціально для нас.

Наша валіза чудово лягла на полицю. От він, результат ретельних вимірів!

Сидіти зручно, паски пристебнули, ілюмінатор протерли.

Виявилося, що ми з Тарасом – двоє дивних людей, що замовили собі місця.. за додаткову плату – по 9 євро.. Мда, ми – такі.. Ми передбачливі.. Але місць було досхочу, можна було й не витрачатись.  Однаково всі прилетять одночасно.

 

Увага! Злітаємо!

Злетіли. Пілоти в Ернеста – гарні хлопці, долетіли швидко, дорогою показали всі належні краєвиди.. ті, що під хмарами.

Загалом летіли гладенько, лиш місцями трішки трусило – мабуть, траплялися ділянки, де асфальт клали недобрі майстри.

 

В польоті голодними вас не залишать – запропонують воду, каву, чай, паніні, бургери – звісно, за плату, але не вищу, ніж в аеропортовій кафешці. Чай – 2 євро, паніні – дивіться самі, ціни чинні.

 

Але жуйте швидко, бо не встигнете перекусити, як вже й посадка у Ф’юмічіно.

Вилетіли й прилетіли вчасно, точно за розкладом. Хоч Ернест і посідає не найкраще місце за точністю вильотів, але нам пощастило.

 Ф’юмічіно, любі друзі, – се грандійозо-колосаль! Величезний аеропорт, ціле місто, тому діставатися від літака до власне аеропорту доведеться електропоїздом.  

До Риму краще всього їхати автобусом – за 6 євро довезуть до потрібної точки – Ватикан чи Терміні.

2 години до Львова + 2 години на реєстрацію + 2 години в повітрі + 2 години з Ф’юмічіно до Ватикану + 49 євро за політ + 6 євро за місце в автобусі «Ф’юмічіно – Ватикан – Терміні» = ми в Римі! З Тернополя виїхали машиною о 5.30, а о 14-тій ми вже фотографуємося на тлі Ватикану..

 

Ущипніть мене.. ми – у Римі! 

6323загальна кількість відвідувань,1відвідувань сьогодні