Львівський форум цьогоріч не вдався для мене багатим на події. Не довелося бігати стрімголов з однієї презентації на іншу, з одного залу до іншого, як було у минулі роки. І це виявилося на краще. Був час походити по місту, зустрітися із цікавими і потрібними людьми.
У перший день роботи форуму ще відносно спокійно – можна повештатися залами і роздивитися стенди. На людей подивитися, себе показати..
Стенд видавництва “Навчальна книга – Богдан”. Із ними співпрацюємо вже багато років, Богдан Будний – мій турботливий видавець і хрещений батько майже всіх моїх книжок.
Біжу собі, нікого не зачіпаю, аж гульк – Володимир Яворівський! І це нічого, що вже не депутат і не голова Спілки. Анітрохи йому не шкодить – молодий, веселий, енергійний – і з новою книжкою. Першу її частину вже читала, а друга ще попереду – подарував.
Вдячна Володимиру Олександровичу ще за одне – якби не його блискавична реакція на загибель Сашка, мажор-убивця гуляв би собі на свободі. Це депутатський запит Яворівського налякав міліцейську банду – узяли під варту і..
Ще одна несподіванка – на першому поверсі – Левко Лук’яненко зі своїми книгами. Людина, що викликає у кожного глибоку повагу своєю зваженою позицією, незламністю, патріотизмом. І оптимізмом, попри довгі роки таборів і тюрми. “Сповідь у камері смертника”, “Від хохла до українця”, “Маршал Жуков і українці у другій світовій війні” – книги, які читатимемо і дивуватимемося..
Не встигла ступити кількох кроків – аж тут великий і могутній Борис Гуменюк. Його “Вірші з війни”, що привезла ще з минулого форуму, вже перевидані. Щемлива, мужня, чоловіча поезія. Гірка, правдива, часом їдка і дотепна. Борис не може не посміхатися. Але це особлива посмішка. Так посміхаються очі, що бачили все.. Здається, став іще більшим. Ну, мій зріст – комплімент для чоловіка, а для такого велетня, як Гуменюк – і поготів.
І знову – стенд “Богдана”. Зустріч із дивовижним письменником – це він написав “Країну Моксель”! Ох уже ця Московія.. Володимир Білінський, три книги “Країни Моксель” видані “Навчальною книгою – Богдан”. І ми з Тарасом біля нього.
У мене в руках – ілюстрації до наступної книги п. Білінського, роботи Олега Кіналя. Надзвичайні, неймовірні роботи!
Як Олег це робить – таємниця, але графіка – просто фантастична. Ну, це – Кіналь. І цим усе сказано.
Для своїх читачів нагадаю – оформлення роману “Цвіте терен” – робота Олега Кіналя.
А це ми разом із моїм (!) художником!
Не знаю, чи справді Данило Галицький був достеменно таким, але, мабуть, дуже схожий!
А далі – буде!
2526загальна кількість відвідувань,1відвідувань сьогодні
Без коментарів